Кіпр відбув наймасштабнішу подію, на яку тут всі чекали і до якої готувалися цілий рік – Кіпрський карнавал із заключним гранд-парадом в Лімасолі. Цьогоріч Українська колона вперше за більш ніж сторічну історію карнавалу взяла у ньому участь.
Для чого нам це було потрібно? Хтось скаже, що це не на часі, але карнавал – це одна з наймасштабніших подій на Кіпрі і вся увага людей звернена на колони. Для нас, українських активістів Кіпру, це був влучний момент нагадати про Україну, подякувати кіпріотам за гостинність, а також спонукати їх до солідарності.
Кіпр – країна, яка вважається важливим інвестором в українську економіку, а по факту є місцем, куди українські та російські олігархи різних політичних поглядів масово виводять свої прибутки, уникаючи хто оподаткування, а хто санкцій. На Кіпрі лояльні до росіян, в розумінні кіпріотів щодо війни Росії проти України досі «все не так однозначно».
Ми використали на повну свій шанс стати більш видимими!
 |
Учасники української колони на Кіпрському карнавалі. Фото надане організаторами |
Святкування тут не проводилися впродовж останніх трьох років через пандемію Covid–19 і тисячі гостей і учасників готувалися до цієї події цьогоріч і заполонили вулиці 26 лютого.
Як і більшість європейських карнавалів, Лімасольский бере свої витоки у Середньовіччі, за часів французького і венеціанського періоду. Слово «карнавал» має латинське походження і означає «попрощатися з м’ясом» (Carne Vale!). Він проводиться напередодні великого посту, починається у так званий «Димний четвер» (назва пов’язана із запахами смаженого м’яса) і триває 2 тижні – м’ясний, коли гостей пригощають сувлакою (кіпрські шашлики) та сирний, коли перевага надається сирним та молочним стравам.
 |
Учасники української колони на Кіпрському карнавалі. Фото надане організаторами |
У сучасному варіанті карнавал відбувається з 1890 року. Цю традицію принесли британці, а у 1928 році у карнавалі взяли участь 25 платформ шахтарів з Аміантоса, що і поклало початок подоланню соціальної нерівності – відтоді бідні і багаті збиралися на вулицях, щоб відсвяткувати карнавал.
У цей період люди можуть поводитися так, як їм заманеться, незалежно від віку та статі. Карнавал – це час, коли відчувається атмосфера свята – цілими днями люди живуть, радіють, запрошують своїх друзів з інших міст, залишаючи осторонь життєві проблеми.
 |
Учасниці української колони на Кіпрському карнавалі. Фото надане організаторами |
В багатьох країнах Європи на Карнавалах висміюють політиків. Цьогоріч на багатьох європейських карнавалах висміювали Путіна. Але не на Кіпрі, тут взагалі не вітаються політичні гасла.
Тож, нам довелось максимально адаптувати наш порядок денний під карнавал. Головним рушієм цього процесу стала волонтерка Товариства Українсько-Кіпрської дружби Ксенія Мухортова. Вона взяла на себе всі організаційні моменти та комунікацію з організаторами Карнавалу.
Впродовж місяця українські переселенки виготовили 60 костюмів. Керувала процесом одеситка Зоя Кернасовська – дизайнерка і художниця історичного костюму. Майстерню Зоя організувала прямо в готелі для біженців Pierre Ann.
Королевою колони на нашій платформі довелось стати мені. Я дякувала англійською та грецькою мовою гостям карнавалу, а також українцям, для яких поява української колони стала приємною несподіванкою.
 |
Українська колона на Кіпрському карнавалі. Фото надане організаторами |
Українська колона дійсно вразила всіх – такого різноманіття костюмів Кіпр не бачив давно. Адже більшість карнавальних костюмів купляються сьогодні в супермаркетах і не є оригінальними.
Українська колона тонула у хвилях підтримки, іноземці вигукували «Слава Україні» та «Glory to Ukraine», сотні гостей робили фото і відео з учасниками колони, іноземні фотокореспонденти зупиняли нашу колону, щоб зафільмувати наші образи.
Декілька наших карнавальних костюмів ми виставляємо на благодійний аукціон щоб зібрати гроші на ЗСУ.
Ми не очікували, що стільком людям відгукнуться наші образи і ідея ходи – вдячність Кіпру і віра в Перемогу. Адже ще одним слоганом фестивалю став плакат «Light will win over darkness» (світло переможе темряву).
Ми бачили сльози на очах українців, гордість, що навіть у найтемніші часи ми знаходимо сили нести красу світу. По неофіційній інформації в цьому році була відсутня російська колона, і не дивно – що їм показувати окрім терору, болю і потворності? Було лише дві провокації з боку росіян: спроба бризкання спиртового розчину в очі учасникам і ситуація, яка породила ось такий анекдот:
Після карнавала розмовляють дві росіянки:
– Ти відела ету украінскую колонну? Ідут улибаются, такіє тіпа мірниє, а там наших мальчіков убівают на фронте.
– Да какіє же оні мірніе, вот одна із колонни мєня на х** послала.
– Што, так і сказала?
– Да, так і сказала: «Сама туда іді».
Льоля Філімонова, волонтерка, активістка української громади на Кіпрі, спеціально для УП. Життя